Nynorskordboka
pønske, pønse
pønska, pønsa
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å pønsaå pønse | pønsar | pønsa | har pønsa | pøns!pønsa!pønse! |
å pønskaå pønske | pønskar | pønska | har pønska | pønsk!pønska!pønske! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
pønsa + іменник | pønsa + іменник | den/det pønsa + іменник | pønsa + іменник | pønsande |
pønska + іменник | pønska + іменник | den/det pønska + іменник | pønska + іменник | pønskande |
Походження
gjennom lågtysk; frå fransk penser ‘tenkje’Значення та вживання
sysle med planar om å gjere noko;
grunde, spekulere
Приклад
- pønske på noko;
- pønske ut nye lure måtar