Nynorskordboka
promenere
promenera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å promeneraå promenere | promenerer | promenerte | har promenert | promener! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| promenert + іменник | promenert + іменник | den/det promenerte + іменник | promenerte + іменник | promenerande |
Походження
gjennom fransk; frå seinlatin prominare ‘drive fram’Значення та вживання
gå (utan noko fast mål);