Nynorskordboka
presumere
presumera
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å presumeraå presumere | presumerer | presumerte | har presumert | presumer! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
presumert + іменник | presumert + іменник | den/det presumerte + іменник | presumerte + іменник | presumerande |
Походження
av latin praesumere ‘tenkje seg føreåt’Значення та вживання
tru, gå ut frå, rekne med, meine
- brukt som adjektiv:
- eit presumert samtykke