Nynorskordboka
prekludere
prekludera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å prekluderaå prekludere | prekluderer | prekluderte | har prekludert | prekluder! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| prekludert + іменник | prekludert + іменник | den/det prekluderte + іменник | prekluderte + іменник | prekluderande |
Походження
av latin praecludere ‘stengje, sperre’Значення та вживання
gjere eit rettskrav ugyldig