Nynorskordboka
prange 1
pranga
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å prangaå prange | prangar | pranga | har pranga | prang!pranga!prange! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| pranga + іменник | pranga + іменник | den/det pranga + іменник | pranga + іменник | prangande |
Походження
frå lågtyskЗначення та вживання
stå fram med brask og bram;
Приклад
- ho pranga på framsida av bladet
- brukt som adjektiv:
- prangande forgylling