Nynorskordboka
postulere
postulera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å postuleraå postulere | postulerer | postulerte | har postulert | postuler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| postulert + іменник | postulert + іменник | den/det postulerte + іменник | postulerte + іменник | postulerande |
Значення та вживання
påstå utan å prove, leggje til grunn, hevde