Nynorskordboka
postleggje, postlegge
postleggja, postlegga
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å postleggaå postlegge | postlegg | postla | har postlagt | postlegg! |
| å postleggjaå postleggje |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| postlagd + іменник | postlagt + іменник | den/det postlagde + іменник | postlagde + іменник | postleggande |
| postleggjande | ||||
Значення та вживання
Приклад
- brevet var postlagt i Oslo