Nynorskordboka
peile
peila
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å peilaå peile | peilar | peila | har peila | peil!peila!peile! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| peila + іменник | peila + іменник | den/det peila + іменник | peila + іменник | peilande |
Походження
frå lågtysk eller nederlandsk; av eldre lågtysk pegelenЗначення та вживання
- finne retninga til noko ved hjelp av kompass, radiosignal eller liknande, for å fastslå ein posisjon
Приклад
- ho er ekspert på å peile mobilsignal
- måle djupn eller høgd på (væske i behaldar)
Приклад
- peile motorolja
Фіксовані вирази
- peile inn
- lokalisere (radiosendar eller liknande)
- dei peila inn den radiomerkte ulven ein gong i veka
- gradvis orientere seg mot
- dei peilar seg inn mot yrke med høg løn