Nynorskordboka
betjent
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| ein betjent | betjenten | betjentar | betjentane |
Вимова
betjeˊntПоходження
av bokmål betjene; jamfør beteneЗначення та вживання
underordna funksjonær (1)
Приклад
- betjent i teneste;
- betjent i politiet
- som etterledd i ord som
- fengselsbetjent
- handelsbetjent
- stasjonsbetjent