Nynorskordboka
parkere
parkera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å parkeraå parkere | parkerer | parkerte | har parkert | parker! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| parkert + іменник | parkert + іменник | den/det parkerte + іменник | parkerte + іменник | parkerande |
Походження
frå fransk; same opphav som parkЗначення та вживання
- setje noko frå seg, som regel eit køyretøy
Приклад
- parkere bilen
- i overført tyding: plassere (i varetekt hos andre)
Приклад
- ho parkerer barna på biblioteket
- i overført tyding: utsetje eller avslutte
Приклад
- dei må parkere saka og finne andre løysingar