Nynorskordboka
overfalle
overfalla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å overfallaå overfalle | overfell | overfall | har overfalle | overfall! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| overfallen + іменник | overfalle + іменник | den/det overfalne + іменник | overfalne + іменник | overfallande |
Значення та вживання
brått gå til åtak på;
kaste seg over
Приклад
- tjuven overfall kasseraren;
- bli overfallen og skamslått