Nynorskordboka
ordleggje, ordlegge
ordleggja, ordlegga
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ordleggaå ordlegge | ordlegg | ordla | har ordlagt | ordlegg! |
| å ordleggjaå ordleggje |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ordlagd + іменник | ordlagt + іменник | den/det ordlagde + іменник | ordlagde + іменник | ordleggande |
| ordleggjande | ||||
Значення та вживання
skildre i ord
Приклад
- dei ordlegg ting som ein har tenkt uklårt sjølv
Фіксовані вирази
- ordleggje seguttrykkje seg;
formulere seg- vere flink til å ordleggje seg