Nynorskordboka
optere
optera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å opteraå optere | opterer | opterte | har optert | opter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| optert + іменник | optert + іменник | den/det opterte + іменник | opterte + іменник | opterande |
Походження
av latin optare ‘ynksje, vilje’Значення та вживання
om innbyggjar i eit fråskilt landområde: velje mellom å halde på den opphavlege statsborgarskapen sin eller å bli statsborgar i det nye landet