Nynorskordboka
opphøgje
opphøgja
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив | 
|---|---|---|---|---|
| å opphøgjaå opphøgje | opphøgjer | opphøgde | har opphøgd | opphøg! | 
| har opphøgt | 
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| opphøgd + іменник | opphøgd + іменник | den/det opphøgde + іменник | opphøgde + іменник | opphøgjande | 
| opphøgt + іменник | ||||
Походження
av høgjeЗначення та вживання
gjere høgare; 
løfte fram
Приклад
- opphøgje praksisen til lov;
- opphøgje seg sjølv til domar
Фіксовані вирази
- opphøgje eit talmultiplisere eit tal med seg sjølv