Nynorskordboka
onnig, onnug
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| onnig | onnig | onnige | onnige |
| onnug | onnug | onnuge | onnuge |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| onnigare | onnigast | onnigaste |
| onnugare | onnugast | onnugaste |
Походження
norrønt ǫnnugr; av onnЗначення та вживання
- flittig, ivrig, arbeidsam;
Приклад
- vere flink og onnig
- om årsvokster og liknande: som er tidleg ute