Nynorskordboka
ondulere
ondulera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å onduleraå ondulere | ondulerer | ondulerte | har ondulert | onduler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ondulert + іменник | ondulert + іменник | den/det ondulerte + іменник | ondulerte + іменник | ondulerande |
Походження
frå fransk, av ‘bølgje’Значення та вживання
- gjere bølgjete
- leggje hår i bølgjer;krølle hår