Nynorskordboka
omskulere, omskolere
omskulera, omskolera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å omskoleraå omskolere | omskolerer | omskolerte | har omskolert | omskoler! |
| å omskuleraå omskulere | omskulerer | omskulerte | har omskulert | omskuler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| omskolert + іменник | omskolert + іменник | den/det omskolerte + іменник | omskolerte + іменник | omskolerande |
| omskulert + іменник | omskulert + іменник | den/det omskulerte + іменник | omskulerte + іменник | omskulerande |
Значення та вживання
lære opp personar som er vortne arbeidslause eller funksjonshemma i eit nytt yrke;
jamfør rehabilitere (3)