Nynorskordboka
omringe
omringa
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å omringaå omringe | omringar | omringa | har omringa | omring!omringa!omringe! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| omringa + іменник | omringa + іменник | den/det omringa + іменник | omringa + іменник | omringande |
Значення та вживання
- omgje i ein ring
Приклад
- bli omringa av tilbedarar
- samle seg rundt for å angripe;
Приклад
- soldatane omringa byen