Nynorskordboka
omkome, omkomme
omkoma, omkomma
дієслово
розділений інфінітив: -a
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å omkomaå omkome | omkjem | omkom | har omkome | omkom! |
å omkommaå omkomme | har omkomme |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
omkomen + іменник | omkome + іменник | den/det omkomne + іменник | omkomne + іменник | omkomande |
omkommen + іменник | omkomme + іменник | omkommande |
Походження
frå tyskЗначення та вживання
Приклад
- omkome i ei ulykke;
- omkome på sjøen