Nynorskordboka
ombestemme
ombestemma
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ombestemmaå ombestemme | ombestemmer | ombestemde | har ombestemt | ombestem! |
| ombestemte |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ombestemd + іменник | ombestemt + іменник | den/det ombestemde + іменник | ombestemde + іменник | ombestemmande |
| ombestemt + іменник | den/det ombestemte + іменник | ombestemte + іменник | ||
Фіксовані вирази
- ombestemme segskifte meining
- ho ville bli sjukepleiar, men ombestemte seg