Nynorskordboka
obligat
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| obligat | obligat | obligate | obligate |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| obligatare | obligatast | obligataste |
Походження
frå latin, av obligare ‘binde’Значення та вживання
- som følgjer føresegnene, reglane;etter skikk og bruk
Приклад
- obligate former
- i musikk, om instrumentalrøyst: som ikkje kan utelatast
Приклад
- tenor og to obligate fagottar