Nynorskordboka
normere
normera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å normeraå normere | normerer | normerte | har normert | normer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| normert + іменник | normert + іменник | den/det normerte + іменник | normerte + іменник | normerande |
Значення та вживання
- fastsetje eller gjelde som norm;jamfør normalisere
Приклад
- studiet er normert til tre år
- få til å samsvare med ei norm;
Приклад
- normere skrivemåten av eit ord
Фіксовані вирази
- normerte prøverstandardiserte prøver i skulen med landsnormer og detaljerte fasitar