Nynorskordboka
mute 4
muta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å mutaå mute | mutar | muta | har muta | mut!muta!mute! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| muta + іменник | muta + іменник | den/det muta + іменник | muta + іменник | mutande |
Походження
frå tysk ‘søkje om’Значення та вживання
søkje om mutingsbrev