Nynorskordboka
mure 2
mura
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å muraå mure | murar | mura | har mura | mur!mura!mure! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| mura + іменник | mura + іменник | den/det mura + іменник | mura + іменник | murande |
Походження
norrønt múra; av murЗначення та вживання
setje opp ein mur eller ein bygning av murstein og med bindemiddel i fugene
Приклад
- mure eit hus;
- mure igjen ei døropning;
- mure opp eit kontorbygg
Фіксовані вирази
- mure seg inneisolere seg frå omverda