Nynorskordboka
mulktere
mulktera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å mulkteraå mulktere | mulkterer | mulkterte | har mulktert | mulkter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| mulktert + іменник | mulktert + іменник | den/det mulkterte + іменник | mulkterte + іменник | mulkterande |
Походження
frå latin; jamfør mulktЗначення та вживання
døme til å betale mulkt;
Приклад
- bli mulktert for feilparkering