Nynorskordboka
muljere
muljera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å muljeraå muljere | muljerer | muljerte | har muljert | muljer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| muljert + іменник | muljert + іменник | den/det muljerte + іменник | muljerte + іменник | muljerande |
Походження
gjennom fransk mouiller ‘gjere blaut’, frå latin mollis ‘blaut, mjuk’; opphavleg ‘gjere mjuk’Значення та вживання
uttale ein konsonant med ein j-liknande biklang;
Фіксовані вирази
- muljert lyd