Nynorskordboka
montør
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| ein montør | montøren | montørar | montørane |
Походження
frå fransk; jamfør montereЗначення та вживання
fagutdanna person som monterer apparat, maskiner og liknande
- som etterledd i ord som
- heismontør