Nynorskordboka
bedøme, bedømme
bedøma, bedømma
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bedømaå bedøme | bedømer | bedømde | har bedømt | bedøm! |
| bedømte | ||||
| å bedømmaå bedømme | bedømmer | bedømde | ||
| bedømte |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bedømd + іменник | bedømt + іменник | den/det bedømde + іменник | bedømde + іменник | bedømande |
| bedømt + іменник | den/det bedømte + іменник | bedømte + іменник | ||
| bedømd + іменник | den/det bedømde + іменник | bedømde + іменник | bedømmande | |
| bedømt + іменник | den/det bedømte + іменник | bedømte + іменник | ||
Вимова
bedøˊme eller bedømˊmeПоходження
frå bokmål; etter tysk beurteilenЗначення та вживання
døme om;
vurdere
Приклад
- bedøme ein situasjon;
- bedøme vin ut ifrå årgang