Nynorskordboka
mineleggje, minelegge
mineleggja, minelegga
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å mineleggaå minelegge | minelegg | minela | har minelagt | minelegg! |
å mineleggjaå mineleggje |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
minelagd + іменник | minelagt + іменник | den/det minelagde + іменник | minelagde + іменник | mineleggande |
mineleggjande |