Nynorskordboka
menesere
menesera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å meneseraå menesere | meneserer | meneserte | har menesert | meneser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| menesert + іменник | menesert + іменник | den/det meneserte + іменник | meneserte + іменник | meneserande |
Походження
frå fransk , av ménage; jamfør menasjeriЗначення та вживання
vere økonomisk, spare;
minke på, redusere
Приклад
- menesere på maten