Nynorskordboka
martre
martra
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å martraå martre | martrar | martra | har martra | martr!martra!martre! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| martra + іменник | martra + іменник | den/det martra + іменник | martra + іменник | martrande |
Походження
frå lågtysk , av martel ‘tortur, pine’; same opphav som martyriumЗначення та вживання
pine eller plage (sjeleleg)
Приклад
- vere martra av tvil
- brukt som adjektiv:
- ein martrande anger