Nynorskordboka
lutre
lutra
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å lutraå lutre | lutrar | lutra | har lutra | lutr!lutra!lutre! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| lutra + іменник | lutra + іменник | den/det lutra + іменник | lutra + іменник | lutrande |
Походження
frå lågtysk , av lutter ‘rein, ublanda’Значення та вживання
Приклад
- bli lutra gjennom liding