Nynorskordboka
lunte 2
lunta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å luntaå lunte | luntar | lunta | har lunta | lunt!lunta!lunte! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| lunta + іменник | lunta + іменник | den/det lunta + іменник | lunta + іменник | luntande |
Походження
jamfør lågtysk lunderen ‘fordrive tida, nøle’Значення та вживання
gå eller trave smått og makeleg
Приклад
- gå og lunte