Nynorskordboka
lyte 3
lyta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний |
|---|---|---|---|
| å lytaå lyte | lyt | laut | har lote |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| loten + іменник | lote + іменник | den/det lotne + іменник | lotne + іменник | lytande |
Походження
norrønt hljóta ‘få (med loddtrekking), ha, lyte’; samanheng med lottЗначення та вживання
- vere nøydd til;måtte, skulle
Приклад
- du lyt gjere det;
- ho laut vere med anten ho ville eller ei;
- det er fælt å lyte gjere slikt;
- han har lote vente lenge;
- det lyt lagast mykje mat
- få eller ha lov til;ha høve eller grunn til
Приклад
- ho lyt no gjere som ho synest;
- det lyt så vere;
- i dag lyt de heller kvile
- bli driven i ei viss lei
Приклад
- eg laut heim;
- han lyt i veg