Nynorskordboka
kvitte
kvitta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kvittaå kvitte | kvittar | kvitta | har kvitta | kvitt!kvitta!kvitte! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kvitta + іменник | kvitta + іменник | den/det kvitta + іменник | kvitta + іменник | kvittande |
Походження
norrønt kvitta; av kvitt (3Значення та вживання
Приклад
- kvitte skulda si
Фіксовані вирази
- kvitte seg medskilje seg av med, gje frå seg
- ho kvitta seg med bilen