Nynorskordboka
kveile
kveila
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kveilaå kveile | kveilar | kveila | har kveila | kveil!kveila!kveile! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kveila + іменник | kveila + іменник | den/det kveila + іменник | kveila + іменник | kveilande |
Значення та вживання
lage kveilar;
leggje i kveilar
Приклад
- kveile opp tauet
Фіксовані вирази
- kveile seg samanom dyr eller menneske: krulle seg saman