Nynorskordboka
kumulere
kumulera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kumuleraå kumulere | kumulerer | kumulerte | har kumulert | kumuler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kumulert + іменник | kumulert + іменник | den/det kumulerte + іменник | kumulerte + іменник | kumulerande |
Походження
av latin cumulare, av cumulus ‘hop, dyngje’Значення та вживання
- eldre nemning for å gje personstemme eller stemmetillegg
Приклад
- kumulere dei ti første kandidatane
- om legemiddel og liknande: hope seg opp i organismen raskare enn det blir brote ned og gje forgifting
- i jus: slå to eller fleire tvistemål saman til éi sak