Nynorskordboka
kujonere
kujonera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kujoneraå kujonere | kujonerer | kujonerte | har kujonert | kujoner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kujonert + іменник | kujonert + іменник | den/det kujonerte + іменник | kujonerte + іменник | kujonerande |
Значення та вживання
Приклад
- ikkje la seg kujonere