Nynorskordboka
krumme
krumma
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å krummaå krumme | krummar | krumma | har krumma | krum!krumma!krumme! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| krumma + іменник | krumma + іменник | den/det krumma + іменник | krumma + іменник | krummande |
Походження
frå lågtyskЗначення та вживання
gjere krum;
bøye i boge
Приклад
- krumme ryggen mot uvêret