Nynorskordboka
kringe
kringa
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kringaå kringe | kringar | kringa | har kringa | kring!kringa!kringe! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kringa + іменник | kringa + іменник | den/det kringa + іменник | kringa + іменник | kringande |
Походження
norrønt kringja; samanheng med kring (1Значення та вживання
gå i ring rundt;
gå i ein krins eller boge
Приклад
- kommunen kringar seg rundt to fjordar;
- vegnettet tvingar bussane til å kringe murane langs byens yttergrense