Nynorskordboka
kopulere
kopulera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kopuleraå kopulere | kopulerer | kopulerte | har kopulert | kopuler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kopulert + іменник | kopulert + іменник | den/det kopulerte + іменник | kopulerte + іменник | kopulerande |
Походження
av latin copulare ‘binde saman’Значення та вживання
- føye saman
- pare seg;ha samleie;om kjønnsceller: smelte saman