Nynorskordboka
konspirere
konspirera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å konspireraå konspirere | konspirerer | konspirerte | har konspirert | konspirer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| konspirert + іменник | konspirert + іменник | den/det konspirerte + іменник | konspirerte + іменник | konspirerande |
Походження
frå latin ‘puste saman’Значення та вживання
samansverje seg;
lage eit komplott