Nynorskordboka
konsolidere
konsolidera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å konsolideraå konsolidere | konsoliderer | konsoliderte | har konsolidert | konsolider! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| konsolidert + іменник | konsolidert + іменник | den/det konsoliderte + іменник | konsoliderte + іменник | konsoliderande |
Походження
frå latin , av con- og solidus ‘fast’; jamfør kon-Значення та вживання
gjere solid eller sterk;
sikre, tryggje
Приклад
- konsolidere makta