Nynorskordboka
konnotere
konnotera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å konnoteraå konnotere | konnoterer | konnoterte | har konnotert | konnoter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| konnotert + іменник | konnotert + іменник | den/det konnoterte + іменник | konnoterte + іменник | konnoterande |
Значення та вживання
ha som konnotasjon