Nynorskordboka
konfrontere
konfrontera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å konfronteraå konfrontere | konfronterer | konfronterte | har konfrontert | konfronter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| konfrontert + іменник | konfrontert + іменник | den/det konfronterte + іменник | konfronterte + іменник | konfronterande |
Походження
av mellomalderlatin confrontare ‘stille panne mot panne’Значення та вживання
- stille nokon ansikt til ansikt
Приклад
- dei vart konfronterte med offera for åtaket
- stille nokon overfor tidlegare tankar, utsegner eller handlingar
Приклад
- bli konfrontert med fortida
- gå ope i møte med
Приклад
- konfrontere frykta si