Nynorskordboka
kolportere
kolportera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kolporteraå kolportere | kolporterer | kolporterte | har kolportert | kolporter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kolportert + іменник | kolportert + іменник | den/det kolporterte + іменник | kolporterte + іменник | kolporterande |
Походження
frå fransk ‘bere på nakken’; av latin collum ‘hals’ og portare ‘bere’Значення та вживання
- selje (bøker og liknande) ved dørene
- fortelje vidare;spreie
Приклад
- kolportere rykte