Nynorskordboka
kollektivisere
kollektivisera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kollektiviseraå kollektivisere | kollektiviserer | kollektiviserte | har kollektivisert | kollektiviser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kollektivisert + іменник | kollektivisert + іменник | den/det kollektiviserte + іменник | kollektiviserte + іменник | kollektiviserande |
Значення та вживання
særleg om jordeigedom: gjere til sameige;
leggje om til felles (statleg) drift
Приклад
- det sovjetiske landbruket vart kollektivisert