Nynorskordboka
knuvle
knuvla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å knuvlaå knuvle | knuvlar | knuvla | har knuvla | knuvl!knuvla!knuvle! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| knuvla + іменник | knuvla + іменник | den/det knuvla + іменник | knuvla + іменник | knuvlande |
Походження
av knue (2Значення та вживання
- klemme hendene kraftig mot eller om noko;
Приклад
- ho knuvla papiret til ein ball
- puffe, støyte;