Nynorskordboka
klekke 1
klekka
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å klekkaå klekke | klekk | klakk | har klokke | klekk! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| klokken + іменник | klokke + іменник | den/det klokne + іменник | klokne + іменник | klekkande |
Походження
av lågtysk kleckenЗначення та вживання
bli nok, mone
Приклад
- det klekk ikkje;
- det klekk ikkje til