Nynorskordboka
klausulere
klausulera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å klausuleraå klausulere | klausulerer | klausulerte | har klausulert | klausuler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| klausulert + іменник | klausulert + іменник | den/det klausulerte + іменник | klausulerte + іменник | klausulerande |
Значення та вживання
leggje klausul på
Приклад
- området vart innkjøpt og klausulert som friområde